Слоуп

Замок, висічений у пісковиковій скелі, заснував на початку XIV століття рід Роновців, а першим документально підтвердженим власником був Ченек з Ліпе. Після 1330 року маєток перейшов до Берків з Дубе, а за часів гуситських війн тут на деякий час оселився розбійницький лицар Мікеш Панцір з Смойна, який звідси здійснював походи до Лужиці і довго тримав замок, попри облогу. Шведське військо генерала Баннера в 1639 році, під час Тридцятилітньої війни, спалило замок, і його вже не відновлювали. Сто років потому граф Фердинанд Грозната віддав скелю пустельникам, які висікли тут у скелях каплиці, келії та житлові ніші й жили тут аж до скасування еремітства в 1785 році. Сьогодні Слоуп є популярним туристичним місцем із збереженими залишками ядра замку та пустельницькими приміщеннями, куди можна піднятися сходами, висіченими прямо в скелі. Атмосферу цього місця творить поєднання суворих замкових руїн і тихої, майже містичної пустельницької архітектури.