Льойхтенштейн

Замок виник наприкінці 13 століття, імовірно, з ініціативи опавського князя або вроцлавського єпископа Томаша Другого, після того, як втратив значення близький замок Едельштейн. Лойхтенштейн мав охороняти навколишні рудники і, можливо, слугував також тимчасовим сховищем видобутих дорогоцінних металів і руди. Свого розквіту він досяг у першій половині 14 століття, коли тут вирувало жваве життя, але, найімовірніше, став жертвою гуситських воєн, на що вказують археологічні знахідки руйнації. Збереглися земляні валові укріплення з кам’яним облицюванням, рови, фундаменти вежі, а також рештки багаточастинного палацу та господарських будівель на подвір’ї, разом зі слідами двох в’їзних брам. Масивна вежа діаметром близько восьми метрів і висотою від двадцяти до двадцяти п’яти метрів була, очевидно, підірвана порохом або обвалилася сама; сьогодні від неї лишилися лише розкидані квадри. Під час археологічного дослідження, крім того, вдалося знайти рештки позолоченого кованого обладунка з 14 століття, що свідчить про те, якими заможними були колись тутешні пани.