Едельштейн

Замок Едельштейн, ймовірно, виник з ініціативи чеського володаря як охорона місцевих родовищ золота, а вперше письмово згадується у 1281 році, коли ним володіли брати Отта та Олдржих з Лінави. У наступні десятиліття він змінював власників залежно від того, куди переливалася влада в силезькому прикордонні, — належав вроцлавському єпископу, люксембурзькому королю Яну та опавським князям, яким його повернув Карл Четвертий. Бурхливим було і завершення його існування: у 1445 році він згорів, був відновлений, а у 1465 році став гуситською твердинею Їржі з Подєбрад, поки у 1467 році його не здобуло й безповоротно не зруйнувало військо вроцлавського єпископа. Відтоді він залишався нежилою руїною, яка охороняється як культурна пам'ятка. Згідно з планами 1936 року, городище мало приблизно 120 на 65 метрів, а оточував його круговий рів. У 1904 році руїни очистили від дикої порослі та проклали до них туристичну стежку, якою сюди можна дійти й сьогодні.