Краковець (замок)

Цей державний замок, яким керує Національний інститут пам'яток, є вершинним твором придворної будівельної майстерні Вацлава Четвертого, в якого оборонна функція була підпорядкована житловому комфорту трьох великих палаців. На місці старішої резиденції його на початку вісімдесятих років чотирнадцятого століття заклав Їра з Росток, який, однак, через борги мусив продати його Їндржиху Лефлу з Лажан. Після зміни власників упродовж гуситських воєн замок у 1443 році отримав Альбрехт з Коловарт, нащадки якого, відомі як Краковські з Коловарт, мешкали тут аж до 1548 року, коли володіння перейняли Лобковиці і перебудували його на ренесансний замок. Хоча в сімнадцятому столітті власники надавали перевагу іншим резиденціям, у вісімнадцятому столітті об'єкт знову пристосували для проживання, і так тривало аж до нищівної пожежі 1783 року. Протягом дев'ятнадцятого століття споруда, попри найнеобхідніший догляд, швидко занепадала і частково була розібрана на будівельний камінь. Сьогодні ця пам'ятка, доступна для публіки й охоронювана з 1965 року, сприймається як ключова віха, якою завершився розвиток замкової архітектури в напрямку комфортного панського помешкання.