замок Побєжовіце

Основу замку заклав Доброгост з Роншперка після того, як у 1459 році отримав побежовицьке панство, і з первісної твердині поступово виросла панська резиденція, яка змінювала вигляд з кожним новим власником. Ренесансні риси надали йому брати зі Швамберка в середині 16 століття, тоді як сучасного барокового вигляду він набув наприкінці 17 століття за Матяша Богуміра з Вуншиць. Найдовшу главу писав рід Куденхове-Калергі, який володів замком від 1864 року до кінця Другої світової війни – до нього належав і Ріхард Куденхове-Калергі, один з батьків ідеї європейської інтеграції. Після 1945 року об'єкт було націоналізовано, він слугував прикордонній варті й поступово занепадав. Місто Побежовиці в останні роки домоглося його відновлення – оновлено крокви, укріплення, сходи та барокову скульптурну оздобу – і від літа 2024 року замок із 10 будівлями, бароковим фонтаном і парком відкритий для публіки в межах екскурсій. У 2024 році його, крім того, проголошено національною культурною пам'яткою.