Тетін

Замок на місці старішого укріпленого поселення наказав збудувати король Пржемисл Отакар Другий у середині 13 століття, а перша письмова згадка про нього походить із 1288 року, коли ним як бургграф керував Гинек з Ліхтенбурка. За правління Вацлава Другого замок пережив перебудову, адже мав слугувати також позашлюбним членам королівської родини, а пізніше тут оселився королівський нотаріус і писар Штепан з Тетіна. Зрештою імператор Карл Четвертий придбав ці володіння і приєднав їх до Карлштейна, однак це не додало замку значення, і від другої половини 14 століття він почав повільно занепадати. План споруди мав незвичну трапецієподібну форму без веж, пізніше з'явився тричастинний палац та розширена західна частина з могутньою брамною вежею, викладеною технікою opus spicatum. Східні частини замку стали жертвою видобутку вапняку, який тут вівся особливо в 19 столітті, тож збережені рештки сьогодні є лише фрагментом первісної споруди. Руїни лежать на скелястому мисі біля околиці села Тетін неподалік Бероуна і є охоронюваною культурною пам'яткою, зокрема завдяки легенді, що поєднує це місце з трагічною долею святої Людмили.